| Главная » Статьи » Українська культура » Пісні |
Віють вітри, віють буйні
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться; О, як моє болить серце, а
сльози не ллються. Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу. Тільки
тоді і полегша, як нишком поплачу. Не поправлять сльози щастя, серцю
легше буде, Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде. Єсть же
люди, що і моїй завидують долі; Чи щаслива ж та билинка, що росте на
полі? Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці? Тяжко жити без
милого і в своїй сторонці. Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?
Озовися! Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.
| |
| Просмотров: 298 | |
| Всего комментариев: 0 | |