| Главная » Статьи » Українська культура » Пісні |
В кінці греблі шумлять верби, що я посадила
В кінці греблі шумлять верби, що я посадила, — Нема ж того козаченька, що
я полюбила! Ой немає козаченька — поїхав за Десну: «Рости, рости,
дівчинонько, на другую весну!» Росла, росла дівчинонька да й на порі
стала, Ждала, ждала козаченька да й плакати стала. «Ой не плачте, карі
очі, така ваша доля: Полюбила козаченька я, к місяцю стоя! Зелененькі
огірочки, жовтенькі квіточки! Нема мого миленького, плачуть карі
очки! Болять, болять мої очки, серденько понило. Не бачу я миленького — і
діло не мило!» | |
| Просмотров: 436 | |
| Всего комментариев: 0 | |