Український літературно-громадський журнал-тижневик "народовського" напряму. Виходив у Львові з 1 лютого 1862 р. до 15 червня

1863 р. спочатку за редакцією Ф. Заревича, а потім В. Шашкевича. Ідейним натхненником і найактивнішим автором часопису був Кс. Климкович, критично-публіцистичні виступи якого визначали спрямованість "Вечерниць". Орієнтуючись на петербурзьку "Основу", що перестала виходити в жовтні 1862 р., редакція журналу водночас взяла на озброєння досвід діячів "Руської трійці". Журнал обстоював розвиток української національної культури, єдності обох гілок українського народу, що опинився в межах ворогуючих Російської та Австрійської імперій, давав відсіч випадам польської шовіністичної преси, спрямованим проти українства. Часопис викривав антинаціональну діяльність "москвофілів", реакційність ідей, поширюваних їхніми органами.

У журналі публікувалися невідомі або маловідомі твори Т. Шевченка ("Кавказ", "Холодний Яр", "Чигрине, Чигрине", "Чернець", "Неофіти" та іп.), Марка Вовчка, Л. Глібова, П. Куліша, О. Стороженка, О. Кониського, Ю. Федьковича, Ф. Заревича, В. Бернатовича. З петербурзької "Основи" було передруковано статгі Л. Жем-чужникова, О. Лазаревського про Т. Шевченка, в дусі "Основи" львівський часопис дав відсіч наклепам на творчість великого поета зі сторінок польської реакційної преси.

Журнал наголошував на важливому значенні збирання, публікації і вивчення усної творчості українського населення Галичини, опублікував програму збирання "забитків усної словесності". У ньому систематично подавалася інформація про культурно-мистецьке й наукове життя українців, про переклади творів українських письменників чеською, польською, сербською мовами, переклади творів сусідніх народів українською мовою.