"ПРОСВІТА"

Масова культурно-освітня організація в Україні, яка відіграла велику роль у пробудженні національної свідомості українського народу.

Виникла 1868 р. у Львові як українська народовська науково-просвітницька організація, метою якої було поширення освіти

й культури серед народу через задоволення попиту простих людей на друковану продукцію. Першим її головою був професор академічної гімназії Анатоль Вахнянин.

Відкриття читань, книгодрукування основний напрям діяльності "Просвіти". Перші видання "Зоря" (читанка для сільських дітей), "Що нас губить, а що помочи може" С. Качали, "Катехизм для дітей" К. Селецького, підручники українською мовою для гімназій і народних шкіл та ін. Редагували книжки В. Шашкевич і Ю. Федькович. З ініціативи просвітян влаштовувалися музично-декламаторські вечори, вечорниці. "Просвіта" очолила культурне й громадське життя українців Галичини.

З часом починають виникати районні відділи (філії), засновуються бібліотеки-читальні в інших містах і селах Галичини, збільшується кількість популярних видань, альманахів, газет. Особливо користувався попитом "Народний календар", який виходив з 1870 р. майже щорічно. Його укладали й редагували О. Партацький, В. Левицький, І. Франко, Г. Хоткевич, Ю. Балицький, О. Огоновський та ін. Було видано "Історію Руси" (1870-1884) І. Нечуя-Левицького та О. Барвінського, "Географію Руси" (1887), вибрані твори Т. Шевченка, популярні перекази про видатних діячів української культури, український молитовник (1878).

Своєю діяльністю "Просвіта" підтримувала й активізувала кооперативний рух у Галичині.

З початку XX ст. "Просвіти" організовуються у Східній Україні. В травні 1906 р. започатковано "Просвіту" ім. Т. Шевченка в Києві (голова Б. Грінченко). Засновуються організації "Просвіти" в інших містах Полтаві, Миколаєві, Кам’янці - Подільському, Катеринославі, Одесі, Чернігові, Житомирі, Мотилеві-Подільському, а також у містах найбільшого скупчення українців: Мінську, Баку, Владивостоці. Керівниками "Просвіти" у різних містах були М. Коцюбинський, Леся Українка, Д. Яворницький та ін.

1909 р. у Львові відбувся перший просвітньо-економічний конгрес, у якому взяли участь просвітяни Західної і Східної України. З перемогою радянської влади просвітницький рух було заборонено.

1905 р. в період першої хвилі еміграції українців за кордон (1895-1914) у Вінніпезі засновується товариство "Просвіта", яке проводить велику культурницьку діяльність: організовуються рідна школа, лекції, аматорські вистави, відкривається бібліотека. Ця "Просвіта" дає поштовх виникненню інших українських організацій, які стають видавничими товариствами ("Гомін України", "Добра книжка", "Євшан-зілля", "Нові дні"), видавничими спілками ("Новий шлях", "Тризуб", "Українські вісті").

Просвітницький рух поширюється в Аргентині, Бразилії, Уругваї. Після Першої світової війни виникають просвітницькі товариства в Європі (Загреб, Прага, Берлін, Париж та ін.).

У наш час (після утворення 1989 р. товариства Української мови ім. Т. Г. Шевченка) "Просвіта" відродилася і відіграє значну роль у формуванні державницької свідомості українського народу.