"ПЛЕЯДА"

("Плеяда молодих українських літераторів", "Літературна громадка", "Література") літературний молодіжний гурток, який діяв у Києві в 1888-1894 рр. Організаторами та учасниками зібрань "Плеяди" були Леся Українка, її брат Михайло, Л. Старицька, О. Судовщикова, М. Славинський, І. Стешенко, О. Романова, Є. Тимченко, В. Самійленко, В. Боровик, а також студентська молодь. У зібраннях "Плеяди", які відбувалися головним чином у домівках Косачів, Старицьких та Лисенків на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (тепер вул. Саксаганського), брали участь також і старші діячі української культури Олена Пчілка, М. Лисенко, М. Старицький.

Члени "Плеяди" ставили перед собою національно-культурні цілі: пропаганду української культури, підготовку до видання популярних брошурок для народу з історії України, перекладів кращих творів європейської літератури українською мовою. Леся Українка зазначала вплив на "літературну громадку" ідей М. Драгоманова, зокрема його орієнтацію української культури на здобутки європейського художнього досвіду. У діяльності "Плеяди" виявилися дві характерні тенденції, що виникли в середовищі української літературної молоді наприкінці XIX ст.: "західництво" і глибоке національне самоусвідомлення, що супроводжувалося цілеспрямованим відштовхуванням від хуторянства й провінційщини, які пов’язувалися з діяльністю "українофілів". "Ми відкинули назву "українофілів", а звемось просто українці", писала Леся Українка в листі до М. Драгоманова.

На зібраннях "Плеяди" читалися та обговорювалися оригінальні й перекладні художні твори, влаштовувалися літературні конкурси, складалися плани популярних видань і літературних збірок.

У 1895 р. "Плеяда" розпалася; на одну з причин цього вказала Леся Українка: "там занадто різношерстий народ". Більшість видавничих планів "Плеяди" залишилася нереалізованою, зате справі інтерпретації українською мовою кращих творів зарубіжних авторів, збагаченню української літератури досвідом європейських літератур члени "Плеяди" прислужилися.