ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ
Літературний напрям - це конкретно-історичне втілення художнього методу, що
проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період
часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу
та індивідуального стилю письменника. Категорія напряму передбачає об'єднання
митців на основі єдиного методу, а також певну схожість індивідуальних стилів.
Кожному літературному напрямові відповідає сукупність творів, які мають спільні,
характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька
літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві — класицизм, рококо,
сентименталізм. Назва домінантного (провідного) напряму нерідко стає назвою
цілого періоду, а його часові межі — межами періоду (бароко, романтизм,
модернізм).
Основні літературні напрями:
- бароко (XVII —
XVIII ст.);
- класицизм (XVIII — початок XIX ст.);
- сентименталізм
(друга половина XVIII — початок XIX ст.);
- романтизм (кінець XVIII —
початок XIX ст.);
- реалізм (друга половина XIX ст.);
- модернізм
(кінець XIX — XX ст.);
- імпресіонізм, символізм, неоромантизм, імажинізм,
футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм тощо;
- постмодернізм (з 1980-х pp.).
Літературні напрями можуть мати
складові частини. Ці розгалуження напрямів називають течіями чи школами.
|