Акровіршові поети - автори акровіршів (вірші, в яких перші літери кожного рядка утворюють слово або фразу).

Акровірші становлять частину зорової поезії, в якій зоровий образ невіддільний від змісту твору. Існує кілька різновидів акровірша: власне акровірш, мезовірш (слово утворюється посередині), телевірш (слово утворюється з останніх літер рядків), рядковий акровірш (слово вирізняється по горизонталі), зворотно-рядковий акровірш (слово вирізняється по горизонталі, але прочитується в зворотному порядку), перерваний акровірш (чергуються літери, що належать до різних слів), азбучний акровірш (літери виділяються в алфавітному порядку). Акровіршування виникло в давньогрецькій літературі, розвинулося в римській та літературах Ренесансу й Бароко. Свідчило про високий розвиток мови та вміння поетів майстерно нею володіти. Як правило, акровірш увічнював ім’я автора чи особу, якій твір присвячувався, а також інші образи та події.

В українській літературі акровірш виник у середині XVI ст. на основі західноєвропейських теорій про курйозне віршування (присвята-сентенція латиною в "Еклозі" Григорія Чуя, русина із Самбора; азбучний акровірш для читання в "Букварі" 1574 р. Івана Федоровича. Найбільшим майстром курйозного віршування, зокрема акровірша, вважається Іван Величковський, який написав спеціальну працю "Млеко" (1691), де наводить зразки рядкового, зворотно-рядкового, перерваного та азбучного акровіршів. Твори близько 100 акровіршових поетів, частина анонімних акровіршів (здебільшого у рукописах) дійшли до нас із XVII XVIII ст.: "Плач на смерть Григорія Желиборського" (1615); Давид Андреєвич "Лямент" (1628); анонім "Петро Могила, митрополит київський"; Агапон "Ах так жаль..."; Адріян "Ах, мой боже, чилі ж може..."; Апдрієвський Василь "Ах, смотри, кто жив"; Андрій "Ангельські радості нині", "Агнец божий, син бог..."; Антоній (Метельський) "Ах, южчас приходить..."; Армашеико Іван, друкар "Синопсиса" "К читателю се то літописца оттипографов..."; Бардинський О. "Піснь святителю Николаю..."; Григорович-Барський Василь "Востани, о душе"; Бачинський Ілля "І мні тяжкий жаль, не малий"; Беринда Памва, Земка Тарасій "Имнологія" (1630); Борсуг; Боянський "Святій мучениці Параскеві"; Бутович Григорій "Єводія" (1642); Буховецький Іван, автор кількох акровіршів "Камянського богогласника" (1734); Василій, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Васіян Бро... "Великим гласом й ужасом днесь"; Венедикт "Возбрашгой діво мати"; Вислоцький Дионисій "На усікповеніє честния глави св. Іоанна"; Вольський Іван, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Вюсяник Іван "Піснь о погребі"; Гавакій Василь; Гавриїл "Граде славній, Вифлеєме..."; Георгій, автор акровіршів з рукописів XVIII ст.; Герасим "Год пребогатий"; Гешицький Іван "Піснь на Воскресеніє"; Голюбич (або Г. Любич) "Гойне днесь крикніте"; Григорій "Гей ти, гордо дівчинойко...", "Мусиш ти ся признати..."; Демян "Да прійдет всему миру радость..."; Димитрій Туптало (Ростовський), автор акровіршів, рядкових акровіршів; Дионисій "Піснь о воскресєнії мертвих"; Длонський Лукаш "Лакнущий світе"; Добросинський Антон "Ах, удивися..."; Достоєвський "Піснь покаянная"; Дроздовський, автор акровіршів із збірки "Начало з богом пісней" (1806); Дуйковський П. "Піснь на сошествіє Святого духа"; Дунаівський, автор акровіршів з рукопису XVIII ст.; Дяченко Стефан "Страданіє мученика прославляймо..."; Євстапій "Елеон-гора нині світиться..."; Запотоцький Павло "Прийдіте крикніте на тріумф согласно..."; Запотоцький Петро "Патріарси тріумфуйте..."; Зукєвич "Зіница неба ведет на себе..."; Івасенко "Іордан-ріка течет трепешуща...", Іліаш "Іоан Предитеча, пророком славний", Іосиф "Истинное чудо явися..."; Йосип "Ой під вишнею, під черешнею..."; Кастевич Теодор "Фальшивая юность, зрадлива фортуна..."; Корецький Роман, автор ряду акровіршів з "Богогласника" та рукописних зб. XVIII ст.; Коростенський Іустин; Костецький "Крини літи, Іони діти..."; Кривицький Григорій "Крикніте радосно...", "Гори ихолми весело играйте..."; Криницький Стефан; Кузьма Василь; Кулик, автор твору "Историчніе вірши", що є поетичним переспівом однієї з новел Бокаччо; Кульчицький Яків "Піснь святителю Христовому Николаю"; Кучинський Теодор, парох Медовський "Піснь великомучениці Варварі"; Ладинський Павло "Планет княжич небесных..."; Левицький, автор ряду акровіршів з рукописів XVIII ст.; Левковський Дмитро (1759-1821), автор ряду пісень з "Богогласника" і численних акровіршів з рукописів XVIII ст.; Ледуховський Станіслав "Піснь Подкаменецкой богородиці"; Любовичівна Анна "Ах, мой милий, зла недоля..."; Маркевич Антим "Міру всему точиши мира..."; Мартинович Іван "Мирликійський чудотворче..."; Мастиборський Іван, автор численних акровіршів з "Богогласника" і рукописів XVIII ст.; Медзинський "Мире окрестніє странни..."; Микола "На торжество вси мирно сотецімся..."; Мишковський "Мысль і разум люцкій..."; Моравський Іван (1633-1700), автор ряду віршів з "Богогласника" та рукописних збірників XVIII ст.; На-вичинський Іван, дяк "Нині вси днесь веселімся...", "Нині весна благодати..."; Николай "Непрестанно господа о нас моли..."; Павло "Полно вам шуміти, зеления луги..."; Падальський Олександр "Піснь о світі"; Пазій Гедеон "Горі, горі, душе моя..."; Парфюновна Анисія, інокиня "Із болистю серца вопию до бога..."; Парфенович Герасим "Іисусе мой пренайсладший..."; Пасовський Іван "Играй всеціло вся Римская страна..."; Пастелій Іван "Піснь Пастелія"; Пахомський "Пустинніє птицн і вьі вси гор-лицьі..."; Пашковський Василь, автор акровіршів з "Богогласника" і рукописних збірок ХУЛІ ст.; Пашковський Іван, автор ряду акровіршів з "Богогласника" і рукописного збірника 1742-1764 рр.; Петро "Піснь о марности світа"; ГГясецький Симеон "Предстатєльницу о смертной годині..."; Радецький Г. "Райдуся, Вефтлеемска странна..."; "Готовися Вефлееме..."; Реутський Йосип "Мире оскресний, сие себі внемли..."; Рійницький Димитрій "Піснь Вознєсенія"; Руденський "Роди вси днесь возгласите..."; Савчак "Сей день светлостєн...", "Страшное слишаніе..."; Самуїл "Се славное, предивное чудо..."; Свентовський "Піснь на Успеніє пресвятне богородиці"; Сильвестер А., автор ряду акровіршів з книги "Пісни благоговійньїя" (Почаїв, 1806); Симон "Снидітся, вси празнолюби..."; Соколовський Кіндрат; Сопатицький "Піснь на Рождество пресвятой богородицы"; Тарнавський Василь, автор ряду акровіршів з "Богогласника" і рукописного збірника ХУЛІ ст.; Тарнавський Микола; Телесіїицький Іван; Теодор "Піснь на воведеніє пресвятая богородицн"; Тимофій Рж... "Ти на кресте, творче мой..."; Толстий Потап "Постань, монархо, з високого трону..."; Феодор, автор ряду акровіршів з "Богогласника" та рукописних збірників XVIII ст.; можливо, Кучинський Теодор; Туровський Іван "Излій мні, боже, со небесе росу..."; Ус. Йосип "Піснь святим апостолам Петру і Павлу"; Франциск Ускурда; Шубович "Піснь на преображеніє господнє"; Яволенко П. "Я, сирота, блукаюся..."; Яворський Стефан "Небесний Арктос"; Якимович "Піснь св. Іоанну Богослову"; Яків "Ізбранная естесь панно..."; Яків Я. "Яко богом предизбранную..."

Значна кількість акровіршів представлена у таких виданнях: В. Гнатюк "Угроруські духовні вірші" (Л., 1902), "Пісні та романси українських поетів" (К., 1956. Т. 1 2); "Давній український Іумор і сатира" (К., 1959), "Аполлонова лютня. Київські поети XVII XVIII ст." (К., 1982), "Українська література XVIII ст." (К., 1983), "Антологія української поезії" (К., 1984. Т. 1); "Українська поезія: Середина XVII ст." (К., 1992) та ін.