Бiля  метро  “Хрещатик”  
щоранку  зупиняється  
дитячий  вiзок.  
Двiрничка  вибирає  з  чавунних  урн  
накиданий  мотлох  —  
старi  газети,  ганчiр'я,  
коробки  з-пiд  сiрникiв,  недокурки,  
навантажить  ними  вiзок  
i  сквером  каштанiв  рушає  далi.  
А  сьогоднi,  напередоднi  свята,  
вона  вбрала  найкращу  спiдницю  з  сатину,  
новенькi  черевики  й  фуфайку,  
навiть  вiзок  прикрасила  
штучними  квiтами  з  поролону.  
Усмiшка  й  задума  на  її  обличчi  
творить  рiвновагу  щастя.